“ЗАХІД-2017″.Чи готова Україна до сценарію вторгнення з півночі?

Останній місяць в інформаційному просторі активно обговорюють спільні стратегічні навчання (ССН) Збройних сил Російської Федерації й Республіки Білорусь під назвою “ЗАХІД-2017”, що відбудуться у вересні, на півдні Білорусі , в безпосередній близькості від північного кордону України. За офіційними даними, у навчаннях візьмуть участь до 13 тис. військовослужбовців.

Однак за даними РНБО України, цифри значно більші: 230-240 тис. осіб, понад 10 тис. одиниць бойової техніки, близько 100 літальних апаратів та близько 40 кораблів/підводних човнів різного класу. До того ж секретар РНБО України Олександр Турчинов додав, що під виглядом таких стратегічних командно-штабних навчань у Білорусі Російська Федерація може створити ударні угруповання військ для переходу державного кордону та військового вторгнення в Україну, бо подібні військові навчання вже неодноразово використовувались Росією для досягнення політично-військових цілей, зокрема, навчання “Кавказ-2008″ (15 липня – 2 серпня 2008 року) – російські війська, що залучались до маневрів, не повернулися з полігонів до пунктів постійної дислокації та розпочали збройну агресію проти Грузії”.

Свої побоювання висловив і начальник генштабу Збройних сил України Віктор Муженко, заявивши, що такі навчання носять виключно наступальний характер. Можливі загрози не виключає і міністр оборони України Степан Полторак.

Висловилися з цього приводу і деякі військові експерти. Приміром Дмитро Снєгірьов зазначив, що Росія не лише має на меті психологічно тиснути своєю концентрацією військ на кордоні, але й убезпечити себе від можливих непередбачуваних сценаріїв розвитку подій. Наприклад, коли підконтрольні їй бойовики вийдуть з-під контролю.

У НАТО вже висловили побоювання, що Захід 2017 – це “троянський кінь” Росії, який дозволить Москві залишити в іншій країні військову техніку. Та загалом, “Захід-2017” називають найбільш масштабами навчаннями за участю Москви з 2013 року.

ЩО ЗА НАВЧАННЯ?

ССН (спільні стратегічні навчання) проводяться раз на два роки у відповідності з рішенням президентів Росії й Білорусі від 29 вересня 2009 року.

Задекларована мета навчання – перевірка можливості Росії й Білорусі забезпечити безпеку союзної держави, її готовність до відбиття можливої агресії, а також підвищення злагодженості органів військового управління, польової і повітряної підготовки з’єднань і військових частин.
На ССН «Захід-2017» запрошено міжнародних спостерігачів від ОДКБ, ЄАЕС, СНД, НАТО. Також в рамках сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Мінську запрошення отримали представники делегації ОБСЕ з США. А нещодавно міністерство оборони Білорусі запросило на навчання міжнародних наглядачів від України.

Водночас у НАТО заявили про непрозорість організації проведення навчань “ЗАХІД-2017”.

«Спостереженням, згідно з Віденським документом, передбачено, зокрема, проведення брифінгів щодо сценарію та прогресу, можливості спілкування з окремими солдатами про навчання та авіаспостереження за навчаннями. Росія і Білорусь, натомість, обирають вибірковий підхід. Таке ухилення від обов’язкової прозорості викликає запитання», – наголосили в штаб-квартирі Альянсу.

ССН відбудеться в два етапи на території Російської Федерації й Республіки Білорусь. Практичні дії ССН «Захід-2017» в Республіці Білорусь будуть відпрацьовуватися на шести полігонах: Лепельський, Борисовський, Лосвідо, Осиповичський, полігонах ВПС і військ ППО Ружанський, Домановський і одній ділянці місцевості поблизу населеного пункту Дретунь.

ПРО ЗАГРОЗУ ДЛЯ УКРАЇНИ

Сили протиповітряної оборони Білорусі та РФ вже фактично об’єднано (під егідою РФ), оголошено спільний повітряний простір та його охорону (це сили ППО, засоби РЕБ, повітряно-космічні сили РФ).

За повідомленнями ЗМІ ударні тактичні групи РФ паралельно розгортаються біля кордонів України в Краснодарському краї (на межі з Донецькою областю), на Кримському перешийку, а також у Воронезькій області.

За аналітикою “Корпусу захисників революції гідності”, одним з вірогідних сценаріїв вторгнення (якщо воно буде) є прорив ударної групи військ РФ з півночі України в напрямках Ковель – Луцьк -Рівне, Сарни-Рівне, Овруч – Коростень – Житомир, Коростень – Новоград-Волинський, Овруч-Малин.

“Ми нікого не лякаємо і не стверджуємо, що знаємо плани ворога. Це не так. Однак, треба зважати на ризики і бути готовими й до такого сценарію, оскільки для його реалізації, схоже, є усі підстави. Танковий марш, з супроводом штурмової авіації, без заходу в великі міста. Ціль: відсікання півночі України від центру, з можливим створенням “бурштинових республік” на територіях Волинської, Житомирської, Рівенської областей”, – каже перший заступник голови Корпусу, ветеран АТО Олексій Бежевець, – “При цьому беруться під ворожий контроль об’єкти критичної інфраструктури: електростанції, в першу чергу атомні (їх же треба “охороняти”?), шляхи сполучення, об’єкти ГТС. За мету не ставиться окупація територій: мова йде про винищення сил оборони, дезорієнтацію суспільства, наведення жаху, з наступним схилянням до “миру” на своїх умовах, в ідеалі – з контрольованою (маріонетковою) владою. Переваги такого кроку для ворога очевидні. Що його від цього може зараз стримати? Точно не “засудження міжнародною спільнотою” чи нові економічні санкції”.

Олексій Бежевець не виключає, що можливим приводом для вторгнення може слугувати провокація, пов’язана з “руським міром” (будь-які прояви насильства), і введення військ буде аргументуватися крайньою потребою захисту “рускоязичних брат’єв” чи “настоящєво” православ’я від “бєсчінствующіх бандеровцев”.

Водночас політолог-міжнародник Олег Волошин називає паніку навкруги навчань – безпідставною, адже Росія може напасти в будь-який момент, питання в іншому – чи зможе українська армія дати відсіч?

“Насправді російська армія достатньо добре підготовлена на західному напрямку – від Прибалтики і до Чорного моря. А північнокавказький військовий округ Росії є найбільш боєздатним. Навіть тієї армії Росії, що є у Криму, достатньо, щоб почати окупацію півдня України. Це все українські військові розуміють.Ми не знаємо ще, як наші Збройні сили готові протидіяти російській авіації”, – зазначив політолог.

ЩО ПЛАНУЄ РОСІЯ ЯК ДЕТОНАТОР ДЛЯ ВТОРГНЕННЯ

За словами голови “Корпусу захисників революції гідності” Андрія Бойчука, Росія має інтерес до півночі України, зокрема через атомні електростанції і так звані “бурштинові республіки”. Адже на півночі України знаходиться Рівненська атомна електростанція, Чорнобильська атомна електростанція, а також видобуток бурштину.

“Північ України є “зручною” для вторгнення з території Білорусі. Україна історично не готувалася до будь-якої агресії з цього напрямку. А наявність значних територій, де ведеться незаконний видобуток бурштину та спричинений цим елемент “анархії”, з зацікавленістю кримінальних елементів у послабленні контролю з боку центральної влади, додає відповідному замислу аргументів” – каже Андрій.

Також Андрій наголошує, що задля цього РФ може здетонувати ситуацію, використовуючи певні провокації.

“Осінь історично є в Україні складним політичним періодом. І ця осінь, вочевидь, не буде виключенням. Починає роботу Верховна Рада. Ймовірно подаються нові подання на зняття недоторканості з депутатів. Це спричинює різноманітні акції, масові протести і т.п. В свою чергу, “ображений” Саакашвілі рветься до України, що також призведе до протистояння його прихильників з силовиками. Російські агенти впливу активуються, суспільство заливає потік провокативної дезінформації. СБУ вже неодноразово повідомляло про знешкодження шпигунів та диверсантів, можливі вбивства з метою дестабілізації ситуації (деякі з них вже мали місце, в т.ч. в центрі Києва). На цьому фоні кілька гучних провокацій в стилі “рускіх обіжают” можуть порушити крихкий баланс. І стати приводом для вторгнення” – констатує Андрій Бойчук.

ПРО ГОТОВНІСТЬ ДАТИ ВІДСІЧ

Територія України поділяється на зони оборони за адміністративними одиницями верхнього рівня (області, міста спеціального статусу, автономна республіка), які в свою чергу підпорядковуються відповідним оперативним командуванням збройних сил, до зони відповідальності яких належать ці адміністративні одиниці. Кожен військовий комісаріатформує роту охорони, а обласні військові комісаріати на додачу формують батальйон територіальної оборони (БТрО, 27 батальйонів), кожен районний (міський) військовий комісаріат у районі своєї відповідальності формується від 2 до 5 загонів територіальної оборони, в залежності від покладених завдань, 1202 загони, щонайменше, не враховує окуповані території. Приблизна штатна чисельність (тобто, на папері) – 423428 (батальйони: 13284, роти охорони: 75988, загони оборони: 334165) осіб.

Територіальну оборону на всій території України організовує Генеральний штаб Збройних Сил України, на території областей відповідні обласні державні адміністрації в межах своїх повноважень. Безпосереднє керівництво територіальною обороною держави здійснює начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України.

До виконання завдань територіальної оборони в межах їх повноважень залучаються Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи внутрішніх справ, підрозділи Державної спеціальної служби транспортуДержавної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та відповідні правоохоронні органи.

Оборона півночі України, поблизу якої і проходитимуть навчання “ЗАХІД-2017”, покладена на Оперативне командування «Північ» – оперативне об’єднання Сухопутних військ Збройних Сил України.

Територія відповідальності: Житомирська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Чернігівська області та місто Київ. Також, кожні 30-50 км на кордоні України розташовані прикордонні загони, оснащені стрілецькою зброєю та легкоброньованою технікою.

“Однак за своїм озброєнням та комплектацією прикордонні загони вочевидь не в змозі зупинити військовий прорив. Буду радий помилитися, проте вони не зупинять танки, не кажучи вже про літаки і артилерію. Короткі відстані для бойового маршу та розвинуті транспортні магістралі на вказаному напрямку, відсутність укріпленої лінії оборони, дозволяють військам можливого вторгнення безперешкодно та в лічені години вийти на варшавську та житомирську траси та досягти тактичної переваги” – каже Олексій Бежевець.

НЕПРЯМІ ОЗНАКИ МОЖЛИВОЇ ПІДГОТОВКИ ПРОРИВУ

Як нещодавно заявив народний депутат України Артем Вітко – за останньою розвідувальною інформацією, із заходу нашої країни, Волинської області, помічені рухи безпілотників типу «Орлан»російського виробництва. Помічені вони були безпосередньо над Ковелем. Ковель – це вузлова станція переміщення сил і засобів.

“Плюс у Володимирі-Волинському було створено новий підрозділ протиповітряної оборони, що свідчить про ведення радіоелектронної розвідки на території нашої країни”,- зазначив депутат.

До того ж Росія зафрахтувала для перевезень озброєння та техніки на ці навчання понад 4 тисячі залізничних вагонів. Хоча на попередніх таких навчаннях було залучено 63 вагони, а на ще одні попередні 125.

За інформацією InformNapalm, Росія використовує маневри «Захід-2017» для перекидання ударних бронегруп. Зокрема зафіксовано, що з початку серпня 2017 року розпочалось масштабне переміщення російської військової техніки за всією лінією європейського кордону Російської федерації: від берегів Балтійського моря в Санкт-Петербурзі до берегів Чорного моря, включаючи анексований український Крим.

Ще однією непрямою ознакою не навчальних цілей перекидання техніки можна вважати підготовку нових гілок залізничних колій. Наприклад, в 2008 році, за 2 місяці до початкувторгнення в Грузію, Російська Федерація розпочала в авральному порядку прокладення нової залізничної гілки до грузинського кордону.

7 серпня 2017 року в російських ЗМІ з’явилися повідомлення про те, що залізниця на півдні РФ, яку проклали в безпосередній близькості до українського кордону, фактично введена в експлуатацію. При цьому в російському медіапросторі лунають гучні заголовки з двозначним змістом: «Російські залізничні війська нанесли по Україні фінансовий удар».
ТЕРОБОРОНА ТА РЕЗЕРВІСТИ

Фактично, загони територіальної оборони створені в більшості міст на рівні не нижче районного центру. Організація цієї роботи покладена на військові комісаріати. Ефективність цієї роботи не в останню чергу залежить від керівництва військоматів та підтримки місцевих адміністрацій та місцевих рад.

При цьому, за словами Олексія Бежевця є чимало спільних для усіх районів викликів, які потребують реагування та зараз в сукупності значно знижують, практично нівелюють боєздатність цих утворень, особливо їх здатність швидкого збору, озброєння та реагування у разі раптового вторгнення.

“Більшість військоматів сформували загони територіальної оборони, провели навчання. Це добре! Проте, військомати зазвичай не зберігають зброю, призначену для загонів територіальної оборони. Деякі військомати взагалі не мають пристосованих зброярень, в деяких зброярні не достатньо великі. Зброя зберігається централізовано на складах. Її швидка доставка до військоматів в умовах раптового вторгнення є сумнівною, що унеможливлює ефективне озброєння особового складу”, – розповідає Олексій.

Та додає, що призначена для загонів територіальної оборони стрілецька зброя не дозволяє комплектування боєздатних підрозділів для ефективного ведення бойових дій проти сучасної регулярної армії, зокрема проти ворожої техніки. Ці загони по суті є “партизанськими”, для зупинення наступу військ механізованого противника вони не пристосовані.

За словами голови “Корпусу захисників революції гідності” Андрія Бойчука, існує ще одна проблема – це недостатність та безсистемність проведення зборів,навчань українських резервістів та загонів територіальної оборони. Під час проведення таких навчать не завжди враховуються реальні сценарії.

“Проведення навчань стикається з неможливістю повноцінного та систематичного збору особового складу загонів, особливо в терміновому порядку, через відсутність ефективних правових важелів впливу щодо осіб, які їх саботують. Відсутнє достатнє фінансове забезпечення для компенсації зарплат на час проведення навчань, а також не вистачає коштів для забезпечення системного харчування, проїзду. Далеко не усі люди готові займатися серйозною справою системно на волонтерських засадах. З огляду на це, рівень мотивації бійців загонів тероборони до навчань є неоднорідним, і чи зберуться усі ці люди у день “Ч” – не відомо”, – зауважив Андрій.

МОЖЛИВОСТІ ТСОУ

Є таке собі Товариство сприяння обороні України (ТСОУ), правонаступник загальновідомого ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії авіації і флоту). Зареєстроване як Всеукраїнська громадська оборонно-патріотична організація громадян. Її метою встановлено сприяння обороні і підготовці членів Товариства до праці і захисту Батьківщини. Товариство має обласні організації в усіх областях, розгалуджену мережу шкіл та клубів. Інфраструктура та майнові потужності ТСОУ вочевидь є цілком достатніми для ефективного формування та навчання загонів територіальної оборони, матеріального забезпечення цих загонів, за мінімальної підтримки з боку держави.

Разом з тим, представники Корпусу зазначають, що через повну безконтрольність діяльності з боку держави (хоча все майно свого часу було фактично державним) ТСОУ заявлених функцій в повній мірі не виконує, а внесок організації в обороноздатність країни є неспівставно низьким. Крім того, товариство на сьогодні фактично є комерційною структурою, яка отримує дохід від діяльності автошкіл, клубів, оренди нерухомості тощо. Безсумнівно, з цим треба терміново щось робити, особливо в умовах війни.

ВІДКЛИКАНІ ЗАКОНОПРОЕКТИ

Неабияку роль у захисті держави та в подальшому у формуванні боєздатної української армії відігравали добровольці, особливо в 2014-2015 роках. Згодом добровольчі загони та окремі бійці легалізувалися в частинах ЗСУ та МВС. До цього часу на передовій воюють (і роблять це ефективно) бійці ДУК “Правий сектор” та УДА. Однак, значна частина патріотів, готових ставати на захист країни, наразі не консолідована та розпорошена по усій Україні. Далеко не кожен готовий (а багато хто й не може по віку чи стану здоров’я, по сімейним обставинам) ставати до зброї в армії. Потенціал добровольчого руху, як основи для розгортання оборони країни у разі військових загроз, вочевидь підлягає правовому врегулюванню. І такі спроби були.

“Загалом подано до Верховної ради України подано та згодом відкликано три законопроекти, – розповідає Андрій Бойчук, – котрі могли врегулювати повноваження добровольців. Однак усі законопроекти отримали негативні висновки правової експертизи, а частково не відповідали Конституції, і зрештою були відкликані”.

Для довідки.

1.Проект Закону про «Народне ополчення «Резервістська армія України» від 15.04.2014 року № 4705. Ініціатор: Катеринчук М.Д. Статус: відкликано.

2.Проект Закону про «Резервну армію» від10.04.2015 року №2634. Ініціатори: Береза Ю.М., Левус А.М. Статус: відкликано.

3.Проект Закону про «Добровольчий Український Корпус» від 14.05.2015 року № 2851. Ініціатор: Д.Ярош. Статус: відкликано.

ДІЯТИ! НЕ МОЖНА ЗВОЛІКАТИ !

За словами громадських активістів, пов’язані з навчаннями “ЗАХІД-2017” загрози показують, що Україна фактично не готова до захисту свого північного кордону, у разі наступу військ РФ. Разом з тим, реалізації згаданого песимістичного сценарію можуть стати на заваді проактивні комплексні дії по реагуванню на наявні загрози.

“Вочевидь треба забезпечити зберігання штатної зброї для загонів територіальної оборони в зброярнях військоматів Києва та північних областей України, – каже Олексій Бежевець, – укомплектувати загони територіальної оборони крупнокаліберними кулеметами, РПГ, ПТРК, ПЗРК, БПЛА, засобами зв’язку, броньованою технікою та автотранспортом. Організувати збори/навчання. Також слід внести зміни до Положення про територіальну оборону України (Указ Президента України від 02.09.2013 № 471/2013) та підзаконних актів МО та ГШ, з метою реалізації комплексу заходів по усуненню вказаних недоліків”.

Вбачається доцільним (звісно, це в компетенції ГШ ЗСУ) здійснити передислокацію військових частин (з західних районів, Львівська область тощо) та формування тактичного резерву на випадок ворожого наступу з півночі. Не можна забувати і про антидиверсійну роботу по лінії кордону та вглибині територій (ліси, містечка, критичні об’єкти інфраструктури), розгортання додаткових сил протиповітряної оборони. Необхідно приділити увагу розбудові лінії укріплень (блокпостів тощо), в тому числі протитанкових, на можливих векторах прориву. Поєднання цих заходів з широкомасштабними навчаннями загонів територіальної оборони (можливо – спільно з регулярними частинами, артилерією) може створити таку оперативно-тактичну ситуацію в регіоні, за якої реалізація сценарію з вторгненням стане недоцільною (невиправданою) для противника. Як восени цього року, так і загалом.

Андрій Бойчук додає, що слід повернути ТСОУ під контроль держави, змінивши керівництво, а також легалізувати добровольчий рух, зробивши його основою теритіальної оборони держави.

“Для впорядкування та легалізації добровольчого руху взяти усе раціональне та слушне з вказаних законопроектів, виробити новий виважений проект закону, з врахуванням висновків Головного юридичного управління Верховної ради України по попереднім проектам,- каже Андрій, – та провести громадське обговорення, подати законопроект до парламенту консолідовано від групи народних депутатів, забезпечити громадську підтримку та прийняття закону народними депутатами”.

Вікторія Рощина, https://ua.censor.net.ua/b6871

Опубліковано Аналітика.