Тарифний популізм: перерахунку за газ очікувати не варто. Ось чому

Суд скасував постанову Кабміну про порядок формування вартості газу – каже Реанімаційний Пакет Реформ. І пояснює, чому це нічого не змінює.

Taryfnyj-populizm_-pererahunku-za-haz-ochikuvaty-ne-varto.-Os-chomu

Політики продовжують використовувати газову тематику в передвиборній боротьбі. Тетяна Бойко на прохання LIGA.net пояснює, як формується вартість газу, і чому рішення судів про “незаконні ціни на газ” по суті нічого НЕ змінюють.

4 березня 2019 року Окружний адмінсуд Києва визнав протиправною та нечинною і так нечинну на сьогодні постанову Кабміну №315 від 27 квітня 2016 року “Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2015 року №758” з моменту її прийняття.

Пізніше Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення суду попередньої інстанції. Очевидно, попереду подання урядом касаційної скарги, тому крапку у цій історії ставити рано.

Ідеться про постанову, якою визнається формула розрахунку роздрібної ціни на природний газ, а також встановлюються тарифи на послуги газопостачання для населення. Важливо розібратися, що ж насправді відбулося, і які це може мати наслідки.

У багатьох ЗМІ з’явилася інформація, що скасована постанова Кабміну, яка запровадила високі тарифи на газ, і тепер населення отримає право на перерахунок за газ і тепло протягом 2,5 років. Але чи так це?

Закон України “Про ринок природного газу” передбачає, що для забезпечення загальносуспільних інтересів (захисту окремих категорій споживачів) у процесі становлення ринку природного газу Кабмін може покладати спеціальні обов’язки на суб’єктів ринку природного газу. Вони насамперед стосуються ціноутворення.

Алгоритми формування оптової ціни на природний газ, а також роздрібних цін (тарифів для населення, релігійних організацій, відпускних цін для теплокомуненерго та інших організацій) були різними і визначалися різними постановами уряду.

Так, з 1 жовтня 2015 року, діяла постанова Кабміну №758 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)”. Окремими постановами вносилися до неї різні зміни – і щодо рівня ціни, за якою НАК Нафтогаз України здійснює закупівлю газу для населення та інших вразливих категорій, і щодо методики ціноутворення (формули), рівня відпускних цін для населення та теплокомуненерго, а також кінцевих тарифів. Ці ціни встановлювалися на певні періоди часу.

Що було в урядовій постанові №758 на час прийняття постанови №315, а саме, 27 квітня 2016 року?

По-перше, роздрібна ціна (Цр) на природний газ для побутових споживачів та релігійних організацій визначалася за формулою.

Цр = (Цопт+Вп+Тт+Тр) х Кпдв (гривень за 1000 куб. метрів), де

Цопт – регульована оптова ціна на природний газ для постачальника природного газу на території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу;

Вп – максимальна торгова націнка постачальника природного газу із спеціальними обов’язками (визначалася у тій же постанові);

Тт – тариф на послуги з транспортування природного газу, установлений НКРЕКП (без ПДВ);

Тр – тариф на послуги з розподілу природного газу, установлений НКРЕКП (без ПДВ);

Кпдв – коефіцієнт, що враховує податок на додану вартість, визначений відповідно до Податкового кодексу України.

По-друге, постанова встановлювала різні ціни на період до 30 квітня 2016 року.

Щодо закупівельної ціни природного газу, було вказано, що Нафтогаз до 30 квітня 2016 року (включно) придбаває його за ціною 1590 грн за 1000 кубометрів (без ПДВ) та тарифу на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи.

З 1 жовтня 2015 року діяли граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, диференційовані залежно від виду та обсягів використання природного газу, а саме:

1) для приготування їжі та/або підігріву води – 7,188 гривні за 1 куб. метр;

2) для індивідуального опалення або комплексного використання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води) – 7,188 гривні за 1 куб. метр, крім обсягів до 1200 куб. метрів, що використані за період з 1 жовтня 2015 р. по 31 березня 2016 р. (включно), за ціною 3,6 гривні за 1 куб. метр.

Постанова також визначала ціну природного газу для виробництва теплової енергії на період з 1 жовтня 2015 року по 30 квітня 2016 року (включно). Наприклад, для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню для виробників теплової енергії, які безпосередньо приєднані до магістральних газопроводів, вона становила 1843,28 гривні за 1000 куб. метрів.

Граничні роздрібні ціни на природний газ для побутових споживачів, регульована ціна для виробників теплової енергії, ціна придбання природного газу НАК Нафтогаз України на період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) повинні визначатися окремим рішенням Кабміну.

Власне, ціни на цей період і було встановлено постановою Кабміну №315, яку суд визнав нечинною з моменту прийняття.

Які ціни були встановлені у цій постанові?

Виявляється, що з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) гранична роздрібна ціна на природний газ для побутових споживачів всіх категорій становила 6,879 грн за 1 куб. метр. Тобто, вона була знижена, а не підвищена. Преференції залишалися лише для релігійних організацій – 3,913 грн за 1 куб. метр.

Ціни для виробників теплової енергії дійсно зросли. Нафтогаз України у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) повинен був постачати природний газ з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню за ціною 4942 грн за 1000 куб. метрів, а для виробництва теплової енергії для релігійних організацій – за ціною 2471 грн за 1000 куб. метрів.

Зросла і ціна, за якою Нафтогаз закуповував газ в рамках ПСО. Вона була визначена на рівні 4849 грн за 1000 куб. метрів (без урахування ПДВ та послуг з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи). Окрім того, була введена формула визначення оптової ціни на газ, яка отримала народну назву “Дюссельдорф+”. До того розрахунок оптової ціни був незрозумілим, конкретна цифра просто зазначалася в постанові уряду.

Методика ціноутверення та самі ціни на наступний період, з квітня 2017 року по жовтень 2018 року, визначені постановою КМУ №187 від 22 березня 2017 року.

Отже, визнання нечинною постанови КМУ №315 з дати прийняття (нагадаю, сама постанова і так втратила чинність у зв’язку з прийняттям іншої постанови), теоретично ставить під сумнів законність цін на газ і тепло з 1 травня 2016 року до 31 березня 2017 року.

По-перше, суд не ухвалював рішення про перерахунок тарифів для споживачів. Тут варто зазначити, що кінцеві ціни на тепло і гарячу воду затверджувалися національним регулятором – НКРЕКП, і ці рішення чинні.

По-друге, не зрозуміло, якими тоді повинні бути роздрібні ціни на природний газ для населення, теплокомуненерго, а також ціна, за якою Нафтогаз закуповує газ для потреб ПСО. Адже немає чинної постанови уряду, яка їх визначає.

Можна було б припустити, що роздрібна ціна газу визначається за формулою, яка діяла на момент прийняття постанови №315. Нагадаю, що ціна у такому випадку була вищою, ніж очислена за методикою “Дюссельдорф+”. Проте для застосування цієї формули на період з травня 2016 року по березень 2017 року, потрібно мати значення Цопт, оптову ціну Нафтогазу, яка повинна визначатися окремою постановою КМУ (попередня ціна 1590 грн за 1000 куб. метрів (без ПДВ та тарифу на послуги з транспортування природного газу в точці входу до газотранспортної системи) діяла тільки до 30 квітня 2016 року.

Навіть визнаючи рішення суду про нечинність постанови №315 з моменту її прийняття, мова про перерахунок на тепло і гарячу воду для населення не йде взагалі. Щодо роздрібної ціни на природний газ, такі перерахунки не можливі, так як не зрозуміло, якими ж повинні бути ціни.

Варто зауважити, якщо урядом не визначено регульованої ціни, застосовується ринкова ціна (прийняти постанову уряду заднім числом нереально).

Ринкова ціна на природний газ у цей період становила від 5000 грн за 1000 куб. метрів (без ПДВ). Очевидно, що застосування ринкового підходу ціноутворення означало би суттєве зростання тарифів на газ і тепло. Тобто вони були би мінімум на 20% вищі за ті, які розраховані згідно постанови №315.

Як бачимо, підстав для очікування перерахунку тарифів немає. Натомість, на сьогодні хороші новини для споживачів полягають у тому, що ціни на природний газ на європейських ринках значно впали. І це ніяк не пов’язано з рішенням судів, доручення уряду чи указами президента.

Тетяна Бойко

Опубліковано Аналітика.