Соціологія про післявиборчу Харківщину: перспективи та ризики для суспільно-політичної стабільності в регіоні

Screenshot at 2021-12-17 17-40-56

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні продовжує здійснювати оцінку стабільності в Харкові та Харківській області з огляду на важливість регіону для здатності держави гарантувати національну безпеку, внутрішню стабільність та протидію зовнішнім загрозам.

У цьому матеріалі проаналізовано головні наслідки виборчої кампанії на посаду міського голови Харкова; причини соціально-економічного невдоволення громадян та ризики суспільно-політичної нестабільності (поширення у місцевих медіа російської пропаганди, імовірність розширення російської збройної агресії тощо).

Ключові висновки:

  • Вибори міського голови Харкова стали вже другою виборчою кампанією (після довиборів на 87-му одномандатному окрузі в Івано-Франківській області), під час якої незалежні спостерігачі отримали докази фальсифікації результатів голосування та підрахунку голосів. Оскільки центральна влада не показує зацікавленості у розслідуванні, яке довело б причетність чи непричетність новообраного міського голови І. Терехов до фальсифікацій, це створює істотний ризик для дестабілізації під час наступних загальнонаціональних виборів та може стати перешкодою для європейської інтеграції України.
  • У жовтні-грудні 2021 року в коментарях до тематичних дописів у локальних суспільно-політичних медіа активно поширювалися дискредитаційні меседжі російської пропаганди щодо українських військових (приводами до поширення яких стали День захисників та захисниць України 14 жовтня, а також 30-річниця створення Збройних сил України 6 грудня); меседжі з дискредитації історичної ролі подій Голодомору 1932-1933 років; меседжі з дискредитації європейського вектору розвитку України, обраного країною після Революції Гідності.
  • Харківська обласна рада стала однією з перших в Україні, яка затвердила програму розвитку та функціонування української мови як державної в Харківській області на 2022 – 2025 роки. У разі її виконання  це позитивно впливатиме на формування української культурної та політичної ідентичності молодих людей у регіоні. Втім, впродовж останніх трьох місяців не обійшлося без публічних скандалів, пов’язаних і з відмовою обслуговувати українською мовою, і зі схваленням держави-агресорки,  фігурантами яких були жителі Харківщини. Схожі випадки та публічний осуд їхніх фігурантів продовжують підживлювати російську пропаганду  інформаційними «сенсаціями» про цькування носіїв проросійських поглядів з боку «українських радикалів».
  • Локальними чинниками соціальної напруженості лишаються проблеми із захистом довкілля та забрудненням повітря в обласному центрі; заборгованість підприємств за виплатами зарплат робітникам, що спричиняє громадські протести; резонансні ДТП у місті, які підвищують запит на справедливість (покарання винних) та ретельну роботу поліції з нагляду за дотриманням правил дорожнього руху.
  • У регіоні сформований прошарок активних громадян та ветеранів АТО/ООС, який готовий стати на захист держави у разі розширення військової агресії РФ: на Харківщині розвивається бригада сил територіальної оборони; громадські організації регіону заснували громадський Штаб оборони Харківщини; обласна державна адміністрація взаємодіє з регіональним військовим управлінням для кращої підготовки бійців тероборони. Однак значна частина мешканців регіону (близько 30–40%) байдужі до суспільно-політичних проблем. Це спричиняє недовіру до повідомлень про ймовірну агресію РФ, а отже і неготовність цих громадян до дій у такій ситуації.
  • Динаміка захворювання на COVID-19 на Харківщині протягом останніх трьох місяців відтворювала загальнонаціональну тенденцію. В області, як і в Україні загалом, пік Дельта-хвилі COVID-19 припав на останній тиждень жовтня та першу половину листопада. Проте разом зі зростанням кількості нових випадків захворювання та летальних випадків збільшувалися й темпи вакцинації. Станом на середину грудня близько 47% дорослих жителів Харківщини щеплені принаймні однією дозою вакцини від COVID-19, що створює передумови для вироблення колективного імунітету та стійкості громадян напередодні імовірної нової хвилі, яка може бути зумовлена проникненням в Україну Омікрон-штаму COVID-19.

Зміна вищого керівництва області та обласного центру

            Вибори – апогей публічної політики. Вибори харківського міського голови не стали винятком. 31 жовтня з офіційним результатом у 50,66% голосів виборців перемогу здобув секретар міської ради Ігор Терехов, друге місце з результатом у 28,41% посів Михайло Добкін. Третю та четверту сходинки розділили два потенційні кандидати на звання єдиного кандидата від проєвропейських сил: Олександр Скорик із результатом 5,36% та Костянтин Немічев із 4,26% голосів виборців.

Розголосу в медіа набули виявлені Громадянською мережею ОПОРА фальсифікації в декількох ТВК. Шляхом порівняння копій протоколів про підрахунок голосів у ДВК та копій протоколів ТВК були виявлені відмінності у кількості голосів. Зокрема, за даними ОПОРИ, у Основ’янському районі внаслідок фальсифікацій втратили частину голосів Олександр Скорик та Костянтин Немічев. Розбіжності у протоколах ДВК та ТВК також виявлені у Новобаварському та Холодногірському районах:

pic1

Розбіжність в протоколах ДВК та районних ТВК. Інфографіка Громадянської мережі ОПОРА

Три позови ОПОРИ до суду у зв’язку із розбіжностями у протоколах ДВК та ТВК, а також пізніша апеляційна скарга не були задоволені. Вже 11 листопада Ігор Терехов склав присягу мера. Кандидати, які, за даними ОПОРИ, втратили голоси внаслідок фальсифікацій, не вживали дій для захисту відданих за них голосів, а Харківський окружний адмінсуд також відмовив М. Добкіну в позовних заявах до чотирьох ТВК.

Про байдужість переважної більшості громадян до виявлених фальсифікацій виборів красномовно свідчить показник явки у 28,3%. Таким чином, у короткостроковій перспективі легітимність міського голови навряд чи публічно піддаватиметься сумнівам, однак це вже друга виборча кампанія після довиборів на 87-му одномандатному окрузі в Івано-Франківській області, під час якої у спостерігачів були підозри у порушеннях прозорості та чесності виборчого процесу.

Якщо центральна влада не розслідуватиме факти фальсифікації виборів та не переслідуватиме організаторів таких дій, незаконна зміна результатів голосування під час загальнонаціональних виборів загрожуватиме стабільності в країні загалом, а також стане перешкодою для європейської інтеграції України.

Хоча обласний центр нарешті офіційно отримав мера, фактичних змін не відбулося, адже Ігор Терехов як секретар міської ради виконував обов’язки мера і до виборів. Такий сценарій, коли виконувач обов’язків із часом стає повноцінним керівником органу, міг реалізуватися і в Харківській обласній державній адміністрації, якою вже чотири місяці керував т.в.о. Олександр Скакун – співробітник СБУ з 1995 року, який після звільнення зі служби у 2017 році працював заступником кількох голів ХОДА.

Попри відкриті звернення громадських організацій та представників бізнесу до Президента України із закликом призначити Олександра Скакуна головою ХОДА, 15 грудня стало відомо про погодження Кабміном на посаду голови ХОДА очільника Полтавської обласної державної адміністрації, харків’янина Олега Синєгубова.

Олександр Скакун, йдучи з посади т.в.о. голови ХОДА, своїми головними досягненнями назвав стабілізацію ситуацію в регіоні, підготовку проектів обласного бюджету та програми соціально-економічного розвитку, які вже відправлені на доопрацювання обласної ради. Висновки щодо роботи нового очільника ХОДА можна буде робити після ухвалення перших рішень на посаді.

Чинники суспільно-політичної дестабілізації: російська пропаганда, напруженість через питання історичної пам’яті та державної мови

2 грудня Другий апеляційний адміністративний суд Харкова скасував рішення суду першої інстанції (16 червня Харківський адмінсуд скасував один з пунктів розпорядження голови ХОДА ще від 2016 року).

            Міська рада вже заявила про готовність відстоювати свою позицію у касації. Проте можна прогнозувати, що після вичерпання судових інстанцій та з огляду на завершення виборчої кампанії у міської ради буде менше приводів актуалізовувати цю тему, а разом з нею і радянські історичні наративи, у громадській свідомості.

У зв’язку з цим важливо зазначити, що згідно з результатами регіонального опитування у Харківській області, проведеного впродовж 1–13 липня цього року, близько 40% мешканців Харкова сказали, що вони або байдужі до цього, або не мають своєї думки щодо доречності перейменування проспекту:

pic2

Про «втому» громадян від цієї проблеми промовисто свідчить і «масовість» мітингу до 125-річчя від дня народження Георгія Жукова, організованого депутатом міської ради від фракції ОПЗЖ Андрієм Лесиком. Близько чотирьох десятків людей вшанували радянського маршала, традиційно наголошуючи на «переписуваннях історії». Представники «Демократичної сокири» організували контр-акцію, втім, обійшлося без сутичок. Варто віддати належне і організаторам вшанування, адже під час заходу обійшлося без демонстрування забороненої в Україні символіки радянського тоталітарного режиму.

Щодо політики захисту державної мови, на початку листопада було опубліковано результати моніторингу дотримання профільного законодавства, здійсненого Уповноваженим із захисту державної мови. У Харкові  виявлено найбільше порушень, хоча чималу кількість випадків нехтування мовного закону, надто в сфері обслуговування, встановлено й  в Одесі та Дніпрі, де також проходив моніторинг:

pic3Результати виїзного моніторингу дотримання законодавства про державну мову у чотирьох містах України: Києві, Харкові, Дніпрі та Одесі. Джерело: Уповноважений із захисту державної мови

            А втім,  попри виявлені порушення, опитування Фонду «Демократичні ініціативи» у липні-серпні цього року засвідчує, що українці в усіх регіонах, зокрема й на Сході України, відзначають зростання частоти використання української мови у публічній сфері.

pic4

До того ж Харківська обласна рада стала однією з перших в Україні, яка затвердила програму розвитку та функціонування української мови як державної в Харківській області на 2022 – 2025 роки. Такі тенденції у довгостроковій перспективі позитивно впливатимуть на формування української культурної та політичної ідентичності молодих людей у регіоні.

І все ж упродовж останніх трьох місяців не обійшлося без публічних скандалів стосовно використання української мови у сфері обслуговування та схвалення держави-агресорки, фігурантами яких були жителів Харківщини. Розголосу набув випадок із відмовою власника закладу харчування обслуговувати клієнтів українською, а також «прославилась» блогерка з Харкова, яка назвала РФ «нашою державою».

Подібні випадки та публічний осуд їхніх фігурантів і надалі підживлюють російську пропаганду інформаційними «сенсаціями» про цькування носіїв проросійських поглядів з боку «українських радикалів». Ці «сенсації», своєю чергою,  працюють на штучне виокремлення «харків’ян» та протиставлення їх іншим громадянам.

Поширення проросійських пропагандистських меседжів у соціальних мережах

Впровадження проросійських інтерпретацій української історії та нинішнього курсу розвитку країни не обмежується питанням перейменування одного топоніму в місті.

Протягом жовтня-грудня відбулось відзначення декількох державних свят та пам’ятних дат, які висвітлювалися у локальних медіа. Як ми відзначали у попередніх оглядах, для впровадження меседжів російської пропаганди використовуються коментарі до дописів місцевих медіа у соціальних мережах.

До дописів, присвячених Дню пам’яті жертв голодоморів, як реальні дописувачі, так і акаунти з ознаками «ботів» лишали коментарі, спрямовані радше не на заперечення української інтерпретації історичних подій, а на дискредитацію проєвропейського зовнішньополітичного курсу України шляхом порівняння нинішніх умов життя в Україні з умовами життя з початком 1930-х років.

У День гідності та свободи в коментарях до тематичних дописів суспільно-політичних медіа поширювалися меседжі, які визначали Революцію Гідності причиною нинішнього нібито незадовільного соціально-економічного стану країни. Так само у коментарях до місцевих медіа поширювалися коментарі, спрямовані на дискредитацію військових та учасників маршу до Дня захисників та захисниць України.

Схожі дискредитаційні меседжі поширювалися і до дописів, присвячених відзначенню 30-річчя ЗСУ, яке цьогоріч відбулося у Харкові. Окрім того, відбувалося зміщення акцентів із дня ЗСУ на критику президента, що мало наслідком переважання негативізму при обговоренні відзначення річниці ЗСУ.

Подібні меседжі, по-перше, створюють хибне уявлення про громадську думку мешканців регіону, а по-друге, мають потенціал переконувати читачів у поширюваній в коментарях інтерпретації подій. Ця здатність обумовлюється тим, що як показують дані Інституту соціології НАН України, українці загалом більш схильні довіряти друзям, родичам та співгромадянам, аніж медіа та державним інституціям.

pic5Довіра українців до соціальних та політичних інститутів. Дані: Інститут соціології НАН України, виділення: Оксана Мороз

Меседжі, озвучені в коментарях, стають власне тими «словами співвітчизників», яким довіряти можна з більшою імовірністю, аніж меседжам, які поширюють медіа. Так, незалежно від редакційної політики медіа та тональності редакційного новинного повідомлення, «створення альтернативної реальності» у коментарях, з огляду на більшу довіру до співвітчизників, є ефективним засобом переконання читачів, які ще не мають усталеної думки з того чи іншого питання.

Щодо державних свят та пам’ятних дат варто відзначити також публічно озвучену позицію новообраного мера Ігоря Терехова. Його обіцянки повернути проспекту Петра Григоренка назву Г. Жукова грали на користь російських історичних наративів. У повідомленні в соціальних мережах, присвяченому Дню пам’яті жертв голодоморів, новообраний мер зазначає про геноцид, штучно організований голод та тиранічну владу, яка стала його організатором. У привітанні з 30-річчям ЗСУ Ігор Терехов чітко говорить про те, від агресії якої держави сьогодні Україну захищають її збройні сили. Такі трансформації у публічній риториці мера, який має довіру містян, вагомі для зменшення впливу російських пропагандистських наративів у регіоні.

           Безпека у громаді

            Резонансні ДТП

Питання інформаційної безпеки важливі для безпеки та розвитку регіону в довгостроковій перспективі.Однак у жовтні-грудні в Харкові було актуалізовано низку більш тактичних проблем, які впливають на громадську безпеку містян.

У жовтні та листопаді відбулося кілька дорожньо-транспортних пригод, які набули суспільного медійного резонансу не лише в регіоні, а й загалом в Україні. 26 жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода, у спричиненні якої підозрюється 16-річний Микола Харківський. Автомобіль, за кермом якого перебував неповнолітній, рухався зі швидкістю близько 180 км/год та проїхав червоний сигнал світлофора, що стало причиною зіткнення з іншим автомобілем на перехресті вулиць Гагаріна та Одеської. Внаслідок ДТП водій другого автомобіля загинув на місці, а три інших пасажири автівки були госпіталізовані.

Публічний резонанс великою мірою спричинений особистістю винуватця ДТП, якого називають харківським «мажором» і який у 2019 році у віці 14 років зчинив стрілянину в одному з міських супермаркетів, внаслідок чого з пневматичної зброї було поранено двох людей, а винуватець отримав умовний термін. Окрім того, в мережі були опубліковано фрагменти приватної переписки Харківського, у якій він хизувався попередніми правопорушеннями та уникненням покарання.

Попри значну моральну складову у резонансі справи, цей випадок (а також наступні ДТП – наїзд водія під дією метадону на школярів 11 листопада; ДТП із  вантажівкою, яка спричинила смерть трьох людей; ДТП з п’яним поліцейським 15 листопада тощо) актуалізував питання про безпеку дорожнього руху в місті.

Першими конкретними наслідками серії ДТП у Харкові стало нововведення, згідно з яким Державна виконавча служба вилучатиме автомобілі у водіїв, які не сплачують штрафи за перевищення швидкості. Крім того, Денис Монастирський висловлював наміри запровадити експрес-тести, які даватимуть змогу швидко перевірити вживання водієм наркотиків.

Аби зменшити шанси Миколи Харківського уникнути належного покарання й  запобігти майбутнім схожим випадкам, захищати інтереси потерпілих у ДТП узялась ініціатива громадського об’єднання «Безпечний Харків», до якої увійшли місцеві підприємці Юрій Сапронов, Олександр Давтян, Володимир Скоробагач, Всеволод Кожемяко та інші, а інтереси постраждалих у справі представляє адвокат та депутат міської ради Ігор Черняк. Один із лідерів ініціативи Юрій Сапронов стверджує, що об’єднання не має політичного характеру.

Уникнення покарання Харківським за таких умов видається вже вкрай малоймовірним, однак нові випадки ДТП привертатимуть увагу медіа та лишатимуться фактором соціальної напруженості, якщо вони не отримають неналежного розслідування, а з боку влади не спостерігатиметься конкретних кроків із підвищення безпеки на дорогах.

Мінування об’єктів інфраструктури

Проблема безпеки дорожнього руху актуалізувала також і проблему спроможності правоохоронних органів. Під час засідання правоохоронного комітету ВРУ в Харкові начальниця обласної патрульної поліції повідомила про нестачу кадрів та системні проблеми патрульної поліції (зокрема, зарплатня поліцейських).

Спроможність поліції впливає в тому числі і на здатність правоохоронних органів оперативно реагувати на спроби порушення нормальної роботи об’єктів інфраструктури. Останні два місяці надзвичайно поширеними стали анонімні заяви про мінування шкіл, лікарень, ТЦ тощо.

14 грудня до ГУ Нацполіції надходили повідомлення про мінування двох шкіл у Харкові, через що їх функціонування було тимчасово припинене, а з навчальних закладів евакуювали близько 600 людей. Майже одночасно повідомлення про замінування надходили до одного з судів, державної установи та ТЦ в центрі міста. 7 грудня надходили повідомлення про замінування 7 шкіл, 33 закладів вищої освіти та 3 ТЦ. За даними поліції, фахівці обстежили 105 тис. кв. м приміщень та прилеглої території, евакуювали понад 2 600 осіб, жодної вибухівки не знайдено.

29 листопада «мінували» 6 міських шкіл та ТРЦ, а напередодні так само фейково «мінували» аеропорт «Харків» та два літаки. 8 жовтня було «заміновано» одразу 7 опорних медзакладів, призначених для лікування хворих на COVID-19 тощо.

У кожному з цих випадків повідомлення про загрози мали належне реагування з боку співробітників правоохоронних органів. Попри те, що навіть тимчасове припинення функціонування об’єктів інфраструктури, а також залучення фахівців та співробітників МВС для перевірки «мінувань», спричиняє витрати матеріального та часового ресурсу. Окрім того, не можна виключати й те, що подібні дії можуть принаймні частково координуватися з РФ з метою збору інформації про здатність місцевої влади та правоохоронних органів оперативно реагувати на загрози та мобілізовувати необхідні для їх локалізації ресурси.

І хоча «мінувальник» вокзалу у Новій Водолазі виявився лише нетверезим колишнім ув’язненим, але затриманий у листопаді чиновник міськради Краснограда, за свідченнями СБУ, був завербований російськими спецслужбами для збору інформації про військові об’єкти регіону.

Протидія військовим загрозам

Через накопичення російських військ на кордонах Україна актуальною загрозою і для Харківщини, і для України загалом є  й можливе військове вторгнення РФ. Одним із шляхів долучення громадянського суспільства до оборони країни  може бути розвиток сил територіальної оборони.

Щодо розвитку територіальної оборони на Харківщині, ЗМІ повідомляють про очікуване збільшення кількості батальйонів територіальної оборони, яке має відбутися згідно з нормами Закону про основи національного спротиву. Наразі до складу харківської бригади територіальної оборони входить 6 батальйонів, а згідно із законом кожен район області (яких після адмінреформи утворено 7) та обласний центр повинні мати батальйон тероборони.

За публічною інформацією, наприкінці жовтня чисельність харківської 113-ї бригади територіальної оборони становила понад 700 осіб, які проходили регулярні навчання. 13 грудня відбулися крайні планові навчання тероборони, у яких взяли участь штатні підрозділи 113-ї бригади, члени громадських організацій та мешканці Харкова і області.

Окрім того, для сприяння ефективній мобілізації добровольців у разі військової загрози ще навесні створений громадський Штаб оборони Харківщини, співзасновниками якого стали близько 30 місцевих громадських організацій, що об’єднують ветеранів АТО/ООС, активних представників громадянського суспільства тощо.

Крім того,  у листопаді за участі голови Харківської ОДА проводилася профільна нарада з представниками військового управління та громадських організацій, під час якої обговорювались шляхи підвищення ефективності підготовки резервістів, участь бійців територіальної оборони у спільних навчаннях з підрозділами інших органів (ДПСУ, Нацгвардії тощо).

Залучення громадян до сил територіальної оборони та співпраця силових структур з органами місцевої влади та громадськими організаціями, безумовно, збільшують стійкість регіону до воєнної загрози. В умовах реалізації цієї загрози це дасть змогу мати  добре підготовлені кадри для організації оборони та гарантування безпеки цивільних осіб.

Однак суспільно-політична байдужість істотної частини мешканців регіону обмежують мобілізаційний потенціал громадянського суспільства перед загрозою російської агресії. Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи», близько третини жителів регіону не мали власної думки щодо природи конфлікту на Донбасі, а близько 40% мали байдуже ставлення чи не визначилися зі ставленням до ветеранів ЗСУ, які брали участь у бойових діях на Донбасі.

pic6

Тому не дивують результати опитування харків’ян (нерепрезентативні), у яких частина громадян не вірить у подібну загрозу чи не замислюється над її можливістю, а отже у разі її настання буде не підготовленою.

pic7

Соціально-економічні чинники стабільності, охорона довкілля та поширення COVID-19

            Соціально-економічна напруга та проблеми захисту довкілля

            Як відомо, влітку  проходили протести працівників Харківського авіаційного заводу через заборгованості підприємства перед співробітниками. 29 листопада відбулося підписання меморандуму між керівництвом області, великих приватних підприємств та профоб’єднань про відновлення виробництва літаків на ХАЗ.

Щоб процес  продовжити,  необхідно, аби Верховна Рада України  ухвалила закон про приватизацію ХАЗ, який вже схвалений комітетом ВРУ з економічного розвитку. Відновлення виробництва літаків дасть змогу підприємству скоротити заборгованість перед співробітниками, що  зменшить соціальне невдоволення працівників.

Іншою локальною точкою напруги в місті вже впродовж багатьох років є Харківський коксовий завод, який попри численні протести місцевих жителів через забруднення повітря у березні отримав дозвіл на викиди до 2028 року. У жовтні в медіа з’являлась інформація про модернізацію підприємства та встановлення нових фільтрів, зношеність яких раніше й спричиняла забруднення повітря.

Однак мешканці й надалі свідчать, що показники забруднення повітря в місті протягом місяця сягали небезпечних для здоров’я людини позначок:

pic8

Повідомлення місцевих телеграм-каналів про критичні показники забруднення повітря. Джерело: телеграм-канал «Труха Харьков»

Місцеві мешканці також повідомляють про незаконні вирубки лісів на околицях міста. Так проблеми охорони довкілля продовжують лишатися потенційним фактором зростання соціальної напруги в місті.

Однак позитивні перспективи дістала інша відома екологічна проблема міста, яка стосується забруднення ріки Уди (що також спричиняло протести місцевих мешканців). Справу про забруднення річки передано до суду, а трьом чиновникам Темнівської виправної колонії, яка й стала причиною забруднення ріки пластиком, висунуто обвинувачення у службовій недбалості.

Окрім того, у жовтні Харків приєднався до програми ЄБРР «Зелені міста», в рамках якого будуть визначені заходи з реагування на екологічні потреби міста. У довгостроковій перспективі це створює можливості для покращення ситуації з охороною довкілля у місті.

            Епідемічна ситуація в регіоні

Динаміка захворювання на COVID-19 на Харківщині останні три місяці відтворювала загальнонаціональну тенденцію.

Загалом в Україні середньотижнева кількість нових випадків зросла від близько 5000 випадків на день у середині вересня до близько 23000 випадків у перший тиждень листопада, після чого кількість нових випадків поступово почала спадати. На Харківщині за аналогічний період середньотижнева кількість нових випадків зросла від близько 500 до майже 1500 (і ця динаміка була стійкою протягом останнього тижня жовтня та першої половини листопада).

Згідно з даними РНБО, ситуація із заповненістю ліжкового фонду значною мірою наблизилася до ситуації станом на пік квітневої хвилі. Протягом останнього тижня жовтня та першої половини листопада у медичних закладах Богодухівської, Валківської, Красноградської, Вовчанської, Первомайської та Чугуївської міських громад було зайнято майже 100% ліжок, призначених для хворих на COVID-19. Те саме стосується і окремих медичних закладів у обласному центрі, а назагал завантаженість COVID-ліжок у Харкові сягала 76% у пікові періоди.

Кількість летальних випадків також зросла до майже 30 випадків щодня у другій половині жовтня та близько 40 випадків у пікові періоди наприкінці листопада. Однак паралельно з цим зростали і темпи вакцинації. У Харківській області в жовтні та листопаді було зроблено 207814 та 213819 щеплень відповідно, що майже на чверть більше за вересневий показник (159057). У ХОДА зазначають, що вже близько 47% населення області отримали принаймні одну дозу вакцини.

У грудні, з огляду на зменшення кількості нових випадків та зниження соціальної напруги, спричиненої пандемією, можна прогнозувати деяке зниження рівня вакцинації. Зокрема, станом на 14 грудня вже зроблено 80223 щеплень, однак із наближенням свят темпи вакцинації можуть пригальмувати, і загальний показник стане близьким до вересневого.

Водночас Харківська область є одним із лідерів серед інших областей України за часткою вакцинованих громадян, що створює передумови для вироблення колективного імунітету та стійкості громадян напередодні імовірної нової хвилі, яка може бути зумовлена проникненням в Україну Омікрон-штаму COVID-19.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа