Головне – щоб про український правопис нас не вчили фахівці “рускогоміра”

ukrmovaji

Йосиф Сірка

Треба позбутися заглядання до чужого двора – ваш двір інший

Повідомлення про те, що Міністертво освіти оприлюднило для обговорення черговий Правопис української мови, викликало зацікавленість не тільки у мовознавців-україністів. Справа в тому, що на тисячі мовознавців в Україні лише Проф. Пономарів дає поради тим, хто хоче позбутися „павутиння” російського язика у сучасній українській. А „павутиння” того можна зустріти майже у кожного, бо ж за 27 років не було установи, чи кола науковців, які б звертали увагу на грамотність – коли йдеться про українську мову.

Якщо хтось звертав політикам, бізнесменам, навіть учителям на те, що вони послуговуються суржиком, то можна було почути: Та це не важливо, аби нам утримати незалежність! Логічної послідовности тут не шукайте, бо її нема. Це було, скоріш за все, виправдовуванням самого себе – оскільки суржиком користувалися всі. Тому „білою вороною” був той, хто звертав увагу на суржик, тобто – неграмотність щодо вживання мови.

А тим часом у мові появилися такі „нововведення”, які навіть у неосвіченої людини викликають скрегіт зубів. От візьміть такі відомі слова як рік і половина, то навіть у високих посадовців можемо зустріти комбінацію при вживанні з числівником: три з половиною роки і досі не було ніким з мовників звернено увагу на неграмотність. Як би вже слово рік не відмінювали, але до роки ніяк не дійдете. Або вживання слова саме – замість префікса най-, який, через свою українськість не потрапив до академічного 11-томного „Словника української мови” (Наукова думка, 1970-1980), та до 4-томного „Нового тлумачного словника української мови” (Аконіт, 2001).

Тому й не дивно, що й досі переважає неграмотне: самий гарний, самий великий і т.п. замість найкращий, найбільший та сотки ін.. Треба сподіватися, що вчителі української мови звернуть увагу на це, що допоможе молодому поколінню позбутися отого „павутиння” російського язика, яке калічило україномовних десятиліттями. Йдеться не про те, щоб зараз примусити всіх розмовляти літературною, чи тільки українською, бо дійсність така, що не кожному дається легко вивчення будь-якої мови, а перехід на іншу (в нашому випадку на рідну українську), через історичні причини – неможливо провести з дня на день.

Отож, концентруватись потрібно на майбутнє покоління, яке навчатиметься без перекрученої історії, без ненависті до свого. Воно повинно любити своє і поважати чуже – іншими словами – виконуватиме заповіт нашого ґенія Тараса Шевченка. Старше покоління нехай користується мовою, якою йому краще.

Ми повинні завжди приглядатись до інших націй, які мали й мають проблему зі своїми громадянами, які через різні об’єктивні й суб’єктивні причини не є в стані розмовляти державною мовою (ізраїльтяни, які щодня прибувають на свою історичну батьківщину, угорці Словаччини, Румунії та ін.).

З ухваленням нового Правопису слід зокрема вважати на те, щоб нові підручники для вивчення чужих мов складали не фахівці російської мови, оскільки російська і українська дві самостійні мови, які відмінні не тільки щодо граматики, але й до вимови.

Стосовно граматики, то майже кожний знає, що в українській мові є 7-й відмінок – клична форма: Василю, Андрію, Надіє, Ганно, Лідо та ін., які в російській можуть викликати велике непорозуміння. Та і давальний відмінок в українській мові значно відмінний від російського, оскільки в українській мові можливі форми Іванові і Івану, що в російській не сумісне.

Та найважливішою проблемою для українських викладачів чужих мов є те, що не можна допустити до написання українських підручників англійської, німецької, французької та інших мов фахівців з російської. Справа в тому, що „спеціалісти” чужих мов, які вивчали ці мови на основі російської, нездатні запримітити різницю між російським х і українським г, оскільки вони не зрозуміли, що в українській мові існує гортанний г, якого в російській нема. Нема українського –г- і у французькій, іспанській, хоч літера h (L’Нumanite? Havana) в їхніх альфавитах присутня. Слід зазначити, що й діти, які до десяти років не опанували вимову цього звуку, мають проблему його вимовляти. Найкращим прикладом цьому є колишній прем’єрміністр Канади Кретєн, який добре володів англійською, але не вмів сказати англійське I have (ай гев – я маю), він це вимовляв ай еф, оскільки змалку цього не чув. Тому й не дивно, що автори доброї ідеї – підручника англійської для малят 4-7 років Жирова Т.В., Федієнко В.В (EASY ENGLISH, Видавничий дім ШКОЛА, Харків 2012) цілковито схибили на передостанній сторінці Транскрипція вимови звуків англійської мови, поясненням:

„h – звук, який дещо нагадує наш „х”, утворюється при видиху”.

Саме це хибне твердження й спричинилося до того, що всі слова, які мали бути вимовлені через українське г -генд, гаус, а гоул, гелікоптер (hand, house, a hole, helicopter та ін.) передані помилковим х. Слід зазначити, що в англійській мові бракує звука і букви х, його найчастіше передають буквами khKhrushchev, а ім’я канадської міністра закордонних справ Христини Фріланд передають через Chrystia (ch, як х зустрічаємо в німецькій, чеській та ін. мовах). Іґноруванням українського г, автори зразу себе „визрадили”, наданням відповідного джерела: „Написання та транскрипцію англійських слів наведено відповідно до „Нового англо-російського словника” (В.К.Мюллер, Москва: „Русский язык”, 2001, 160 тис. Слів). Тут вже зіграла роль совєтська традиція – дивитися, що в Москві сказали, а там українську й досі не сприймають за самобутню мову.

Я переконаний, що автори хибної транскпиції могли оминути цю помилку, коли б були дотримувались офіційної, затвердженої Резолюцією Кабінету Міністрів України 27 січня 2010 р., яка була подана до ООН, де вона була прийнята 2-6 травня 2011 р. під назвою Romanization system in Ukraine. З того часу в цілому світі керуються саме цією транслітерацією.

Необізнаність багатьох мовників (і не тільки) з цією Резолюцією привела до того, що на вулицях українських міст, зокрема у відомих Мек Дональдах, аж „світиться” хибною транслітерацією – на зразок: хот до (замість гот доґ – hot dog), а українські газети повні перекручень чужих імен назв міст, коли Gerhard перетворють на неіснуючого Герхард, Hessen – Хесен, Giessen –Гісен, Genua – Генуа, Washington – Вашингтон, Glasgow – Гласгов, Gdansk – Гданьськ та численні імена і прізвища, які часом набирають образливої форми. Напр. колишнього віцепрезидента Gore подавали українською Гор, яке в англійській вимові (однозвучне з прізвищем у цьому українському поданні) whore – означає курва.

Отже, новий правопис української слід обговорити, але ще більше слід сформувати шляхи його застосування й дотримання, бо йдеться не про колишнє „злиття мов” до одної „світової”, що й породило стільки неграмотности та призвело до критичного стану українську мову. Мова є найбільшим надбанням кожного народу, а це ще не усвідомили собі багато з українських політиків – всяких медведчуків, шуфричів та інших з п’ятої колони, для яких чужий плащ ближчий до тіла, аніж власна сорочка, завдяки якій не ходять голими.

В прикладені подаю статтю з з офіційною українською транслітерацією, яку ще в лютому 2017 р. я вислав до кількох українських редакцій та яка була поміщена й на стор. газети „Український погляд”.

Торонто, 28.8.18 р.

Задля грамотності та проти перекручень

Шановна Редакціє, я щодня виходжу на вашу сторінку. На жаль, змушений звернути редакції увагу на те, що хтось вперто замовчує українське Ґ, яке чомусь замінюють на Г. Отак і Перрі Ґрейсон – Grayson став Грейсон – Hrayson, якого в жодній енциклопедії не знайдете. Те саме стосується і „Н”( h), яке перекручують на „Х” – це неприпустимо, бо такий свавільний „переклад” є фальсифікацією і не відповідає правді. Невже ж будь-яка редакція не може собі дозволити грамотного мовного правщика, щоб людей не дурити вигаданими (сфальсифікованими) іменами, прізвищами, чи назвами міст, ґеоґрафічним положенням?

Існує ухвалена офіційна транслітерація, подана до ООН Кабінетом Міністрів України і вона була прийнята 2-6 травня 2011 р під назвою Romanization system in Ukraine. З того часу у цілому світі керуються саме цією транслітерацією, а до того керувалися правилами Library of Congress, які тотожні з прийнятими в ООН.

Для практичного використання затвердженої транслітерації прикладаю Резолюцію Кабінету Міністрів України з 27 січня 1910 р., яка повинна б допомогти усім редакція в Україні позбутися неграмотності, коли мова йде про чужі імена та назви.

З повагою

Торонто, 20.2.17 р.

Official Ukrainian Transliteration System

System for the transliteration of Ukrainian letters using the Roman script (approved by a Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine on 27 January 2010).

Ukrainian Transliteration Examples

А а A a Алушта Андрій Alushta Andrii

Б б B b Борщагівка Борисенко Borshchahivka Borysenko

В в V v Вінниця Володимир Vinnytsia Volodymyr

Г г H h Гадяч Богдан Hadiach Bohdan

(note 1) Згурський Zghurskyi

Ґ ґ G g Ґалаґан Ґорґани Galagan Gorgany

Д д D d Донецьк Дмитро Donetsk Dmytro

Е е E e Рівне Олег Есьмань Rivne Oleh Esman

Є є Ye – beginning of word ie – elsewhere Єнакієве Гаєвич Короп’є Yenakiieve Haievych Koropie

Ж ж Zh zh Житомир Жанна Жежелів Zhytomyr Zhanna Zhezheliv

З з Z z Закарпаття Казимирчук Zakarpattia Kazymyrchuk

И и Y y Медвин Михайленко Medvyn Mykhailenko

І і I i Іванків Іващенко Ivankiv Ivashchenko

Ї ї Yi – beginning of word i – elsewhere Їжакевич Кадиївка Мар’їне Yizhakevych Kadyivka Marine

Й й Y – beginning of word i – elsewhere Йосипівка Стрий Олексій Yosypivka Stryi Oleksii

К к K k Київ Коваленко Kyiv Kovalenko

Л л L l Лебедин Леонід Lebedyn Leonid

М м M m Миколаїв Маринич Mykolaiv Marynych

Н н N n Ніжин Наталія Nizhyn Nataliia

О о O o Одеса Онищенко Odesa Onyshchenko

П п P p Полтава Петро Poltava Petro

Р р R r Решетилівка Рибчинський Reshetylivka Rybchynskyi

С с S s Суми Соломія Sumy Solomiia

Т т T t Тернопіль Троць Ternopil Trots

У у U u Ужгород Уляна Uzhhorod Uliana

Ф ф F f Фастів Філіпчук Fastiv Filipchuk

Х х Kh kh Харків Христина Kharkiv Khrystyna

Ц ц Ts ts Біла Церква Стеценко Bila Tserkva Stetsenko

Ч ч Ch ch Чернівці Шевченко Chernivtsi Shevchenko

Ш ш Sh sh Шостка Кишеньки Shostka Kyshenky

Щ щ Shch shch Щербухи Гоща Гаращенко Shcherbukhy Hoshcha Harashchenko

Ю ю Yu – beginning of word iu – elsewhere Юрій Корюківка Yurii Koriukivka

Я я Ya – beginning of word ia – elsewhere Яготин Ярошенко Костянтин Знам’янка Феодосія Yahotyn Yaroshenko Kostiantyn Znamianka Feodosiia

Notes

1. The letter combination “зг” is transliterated as “zgh” (e.g. Згорани – Zghorany, Розгон – Rozghon) as opposed to “zh”, which represents the Ukrainian letter ж.

2. The Ukrainian soft sign (ь)

Опубліковано Аналітика.