У Львівському інституті медсестринства та лабораторної медицини ім. Андрея Крупинського відбулося засідання круглого столу на тему: ”Вони повернули Україні шанс стати вільною”, організованого кафедрами суспільних та природничих і соціально-гуманітарних дисциплін. Учасники круглого столу: студенти, викладачі, воїни АТО та громадські активісти.
У вступному слові завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін – Лозинська С.О. наголосила на важливості вшанування великих історичних подій шляхом теоретичного осмислення їхніх уроків для виховання національно-патріотичних та європейських цінностей у студенської молоді. Революція Гідності стала найбільш масштабною подією 21 століття з точки зору реалізації українським народом своєї цивілізаційної мети. Тому назва нашого круглого столу відображає справжній сенс цієї події, яка не тільки відвернула небезпеку утвердження авторитаризму та інтеграції України у Євразійський союз (союз мафіозних держав), але заклала початок будівництва нової демократичної України. За цю стратегічну перемогу Україна заплатила життям своїх кращих синів, як під час Майдану, так і під час російсько-української війни на Донбасі. Було вшановано хвилиною мовчання пам’ять усіх героїв, які пожертвували своїм життям за свободу та європейське майбутнє України.
Із доповідями-презентаціями виступили суденти: Палюх Оксана ( ІІІ ЛД-21): “Хроніка революційних подій”, Клюс Ольга ( ІІІ ЛД-21): “Причини , характер та рушійні сили Революції Гідності.”, Луців Вікторія (І МС-22): ”Історичне значення Революції Гідності.”, Кишай Христина (ІІІ ЛД-21): “ Успіхи та проблеми суспільних перетворень у післяреволюційний період.”
О. Палюх зупинилася на найбільш драматичних подіях Майдану, підкреслюючи при цьому небажання політичної еліти досягти консенсусу щодо питань конституційної реформи та підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. У такій ситуації перспектива силового сценарію була неминучою і лише героїзм майданівців у цю трагічну ніч (з 18 на 19 лютого) врятував Україну від цивілізаційної катастрофи – продовжити свій інституційний та культурний занепад в рамках нової проросійської імперії.
Клюс О. розкрила причини революції, охарактеризувала її рушійні сили та основні атрибути. У доповіді було підкреслено, що основною причиною революції стало намагання колишнього голови держави – В.Януковича монополізувати повністю політичну владу та фінансові потоки, що викликало незадоволення серед олігархії та широких верств населення. Революція Гідності за своїм характером була антиколоніальною, анти авторитарною і антиолігархічною, оскільки забезпечила:
– остаточний розрив із інституційною та культурною спадщиною російського колоніалізму і тоталітаризму,
– ліквідацію авторитарного політичного режиму В. Януковича
– потужний імпульс для демонтажу олігархату.
Луців В. наголосила, що історичне значення Революції Гідності полягає в тому, що вона:
– зупинила євразійську інтеграцію України;
– забезпечила підписання Угоди про асоціацію України з ЄС;
– ліквідувала політичний авторитарний режим.
– підірвала фінансові позиції олігархії за рахунок скорочення сировинного експорту у Росію та країни СНД.
Кишай Х. до позитивних кроків постреволюційної правлячої еліти віднесла: запровадження електронного декларування доходів, майна та видатків політиків і чиновників;
конституційні зміни щодо реформи судової системи та прокуратури;
реформування системи МВС шляхом створення насамперед нової патрульної поліції.
Водночас вона звернула увагу на повільність і незбалансованість реформ, що викликає справедливе незадоволення української громадськості та політичних лідерів ЄС і США.
В обговоренні доповідей взяли участь військові: Бубенчик Іван (батальйон Дніпро-1), Пушин Михайло (батальйон Айдар), Василів Богдан (24 бригада ЗСУ), Кузик Костянтин (79 аеромобільна бригада), – Назар Наталя (військовий медик, Народний герой, викладач ВНКЗ ЛОР), громадські активісти: Нагірний Мирослав (ВГО «Справедливість і Честь») і Винниченко Богдан (викладач ВНКЗ ЛОР, працівник медичної служби Майдану). Дискусія розгорнулася навколо проблемних питань, що стосуються здатності постреволюційної правлячої політичної еліти здійснити радикальні реформи політико-правової, адміністративної, правоохоронної та економічної систем і здобути перемогу у військовому протистоянні з Росією. Виступаючі особливо акцентували увагу на повільному темпі реформ, що дозволяє олігархії та старій бюрократії зберігати свої панівні позиції і гнучко адаптуватися до нових умов.
Підводячи підсумки дискусії , доцент Рутар С.М., як модератор круглого столу, зробив такі висновки:
По-перше, Революція Гідності лише заклала початок зміни траєкторії екстрактивного інституційного розвитку в рамках російського геополітичного простору.
По-друге, швидкість і радикальність проведення реформ залежить передусім від зміни політичних еліт. Тому стратегічним пріоритетом для громадськості має бути вимога – ухвалення нової конституції та радикальні зміни виборчого законодавства, що створить сприятливі умови для появи нових демократичних сил – серйозної політичної альтернативи для нині правлячої олігархії.
По-третє, варто домагатися від громадськості в першу чергу прозорої відкритої приватизації державного сектору, масштабної демонополізації та дерегуляції для підриву фінансової потужності олігархічних політичних сил. По-четверте, на шляху демонтажу олігархату має бути потужна синергія тиску з боку політичної еліти США, ЄС та української громадськості на правлячу політичну еліту України з метою пришвидшення та радикалізації реформ.
Рутар С.М.
