Чому США не слід ігнорувати переслідування кримських татар Росією

Люк Кофі, 22 листопада 2017 року

Основні висновки:

  1. Росія має жахливий послужний список щодо переслідувань татар, які на сьогодні складають близько 13% населення Криму.
  2. Більше двадцяти тисяч кримських татар втекли з Кримського півострова та оселилися в Україні після російського вторгнення в 2014 році.
  3. Висвітлення проблеми татар є ще одним способом тиску на Москву за її нелегальну анексію Криму, а також сприяє свободі віросповідання.
Кримські татари, сунітсько-мусульманська та етнічно тюркська меншина, корінне населення Кримського півострова, потерпають від переслідувань внаслідок нелегальної анексії та окупації Росією півострова в 2014 році. З огляду на релігійні та політичні переслідування, що відбуваються у всьому світі, легко не помітити те, що відбувається в Криму. Політики зосереджуються на дестабілізуючій ролі Росії на Донбасі, на сході України, проте вони не повинні ігнорувати тяжке становище кримських татар. США повинні захищати татар в якості ще одного засобу тиску на Москву для припинення нею окупації. Сполучені Штати можуть публічно висвітлювати переслідування татар, заохочувати країни не визнавати Крим російським, запроваджувати економічні санкції проти Росії та співпрацювати з Туреччиною та іншими країнами, які мають мусульманські меншини, щоб здійснювати тиск на Росію з приводу питання з татарами.

Кримські татари

Росія має жахливий послужний список щодо репресій проти татар. Кримське Ханство (васальна держава Османської імперії) існувало 300 років, поки Катерина Велика не захопила півострів в 1783 році. Під час хаосу після більшовицької революції та російської громадянської війни півострів, нарешті, був включений до складу Радянського Союзу. Радянську владу ніколи не турбувало благополуччя кримських татар. У 1920-х роках Володимир Ленін писав про свої плани щодо кримських татар: “Ми їх візьмемо, поділимо, підкоримо, поглинемо”.

Під залізною владою Йосипа Сталіна кримські татари були майже винищені. Сталін стверджував, що татари були ворогами держави, оскільки в роки Другої Світової Війни частина з них була на боці нацистської Німеччини. Поки тисячі воювали за німців, така ж кількість воювала на боці Червоної армії проти нацизму. Насправді, вісім кримських татар отримали звання “Герой Радянського Союзу” – найвищу відзнаку Радянської імперії. Кримськотатарський пілот Амет-Хан Султан двічі отримав цю престижну нагороду.

Тим не менше, той факт, що деякі кримські татари воювали на боці нацистів, був доволі гарним приводом для Сталіна, щоб покарати всю громаду. У 1944 році майже 180 тисяч кримських татар були примусово вивезені з їхньої батьківщини, з Криму, та депортовані на схід. Багато з них опинилися в Узбекистані, але тисячі були також розкидані по Сибіру. Під час цього примусового переміщення десятки тисяч татар загинули.

За перебудови Михайла Горбачова кримські татари отримали дозвіл повернутися в Крим. У 1991 році Крим став частиною незалежної України. Наразі татари складають близько 13% населення Криму. Життя для татар в незалежній Україні, не завжди було досконалим, проте набагато кращим, ніж все, що їм довелось пережити в минулому столітті під російським пануванням. Зараз під владою Володимира Путіна татари знову переслідуються Москвою.

Коли підтримуваний Кремлем президент Віктор Янукович не підписав угоду про асоціацію з Європейським Союзом у 2013 році, місяці вуличних демонстрацій призвели до його відставки на початку 2014 року. Тоді Росія анексувала Крим. Відповідь Кремля була блискавичною: порушивши територіальну цілісність України, вони направили війська, які з допомогою проросійської місцевої міліції окупували Кримський півострів під прикриттям захисту росіян, що там проживають.

Це призвело до повної окупації та подальшої анексії Криму. Цей випадок став безпрецедентним у 21 столітті. Анексія де-факто відірвала шматок узбережжя України та по суті перетворила Чорне море в підконтрольне Росії озеро. З тих пір Кремль заявляє про свої права на ресурси Кримського півострова, що раніше належали Україні. Крім того, Росія почала кампанію переслідування та залякування етнічних татар.

Особливо утиски Росії відчуваються кримськими татарами, етнічними турками, а релігійно – сунітською мусульманською громадою, які пережили десятиліття релігійних та політичних переслідувань під час панування Росії. Понад 20 тисяч кримських татар втекли з Кримського півострова та поселилися в Україні після російського вторгнення. Татари, які досі залишаються в Криму, піддаються репресіям і дискримінації через зрозумілу позицію щодо Росії. Згідно зі звітом Міжнародного департаменту міжнародних релігійних свобод США 2016 року, їх переслідування відбувались так:  “Зі слів організацій із захисту прав людини, окупаційна влада викрадала, примусово госпіталізовувала до психіатричних лікарень, ув’язнювала та затримувала кримських татар”.

Рефат Чубаров і Мустафа Джемілєв, нинішній та колишній голови Меджлісу кримських татар, не мають права в’їжджати до Криму за необгрунтованими твердженнями про те, що вони можуть викликати неприємності для окупантів.
Двох інших вищих керівників татарської громади Ахмет Чийгоз та Ільмі Умеров було ув’язнено та звільнено лише після особистого втручання президента Туреччини Ердогана. Чийгоза було засуджено до восьми років за “активізацію акцій протесту” у лютому 2014 року, а Умеров отримав дворічний термін за фразу про те, що Крим належить Україні. Окрім арештів високопосадовців, були й інші:

• російська служба безпеки здійснювали вторгнення до будинків та офісів видатних кримських татар через доволі сумнівні претензії;

• Москва заборонила проведення щорічних заходів, присвячених масовій депортації кримських татар Сталіним у 1944 р., деяку кримськотатарську літературу та релігійні книги, не зважаючи на те, що цих заборон не було, коли півострів був українським;

• російські спецслужби вторглися і, у деяких випадках, закрили татаромовні інформаційні центри;

• Росія припинила роботу кримського меджлісу, стверджуючи, що це пов’язано з його екстремістською діяльністю.
Дехто з Москви навіть закликав до “детюрцифікації” Криму шляхом зміни назви півострова та великих міст на ті, що використовувалися стародавніми греками. Наприклад, Крим мав стати Таврією, Керч – Пантікапеєм, Феодосія – Теодосією, а Севастополь – Севастополі. Ігнорування ролі тюркської культури в історії Криму та придушення кримськотатарської мови – це ніщо інше, як культурний вандалізм.
США повинні продовжувати тиск
Оскільки з часу незаконної окупації та приєднання Криму до Росії уже минає четвертий рік, США повинні співпрацювати зі своїми союзниками, щоб продовжувати тиснути на Росію з метою повернення території до України. Тим часом, США слід звернути увагу на складне становище татар як ще однин спосіб тиску на Росію:

  • Запрошення делегації кримських татар в Білий дім. Це було б хорошим способом звернути увагу на переслідування кримських татар у Росії. Президент Дональд Трамп неодноразово висловлював бажання висвітлити складне становище релігійних меншин. Це – прекрасна можливість для татар.
  • Оприлюднення громадської заяви про невизнання в Криму. У 1940 році заступник держсекретаря США Самнер Уелс заявив про те, що США ніколи не визнають законності радянської окупації балтійських держав. Адміністрація Трампа повинна зробити подібну заяву, зазначивши, що США ніколи не визнають легітимність приєднання Криму до Росії.
  • Заохочувати, де це можливо, інші країни не визнавати Крим частиною Росії. Куба та Північна Корея підтримуватимуть Росію і визнають Крим російським. Однак, іншим країнам, що стають на бік Росії і залежать від фінансової підтримки та воєнних жертв Заходу (таких, як Афганістан), слід наполегливо рекомендувати змінити свою політику та визнати Крим частиною України.
  • Робота з Туреччиною та іншими мусульманськими країнами, аби створити тиск на Росію. Через історичні та культурні причини, Туреччина була лідером татарського світу. Увесь мусульманський світ, окрім Туреччини, практично мовчав щодо ситуації з татарами. США повинні співпрацювати з партнерами з мусульманських держав, щоб здійснювати тиск на Москву  через незаконну окупацію Криму та переслідування татарської спільноти.
  • Чітке зобов’язання щодо продовження санкцій проти Росії. Росія продовжує займати Крим, а також порушувати умови Мінської угоди, щодня розпалюючи конфлікти, які охоплюють Україну. Поки Росія порушує український суверенітет, США повинні продовжувати економічні санкції проти відповідальних осіб.

Не ігнорувати
Оскільки Адміністрація Трампа розпрацьовує свою політику щодо України, не слід ігнорувати складну ситуацію татар. Порушення питання про татар є не тільки ще одним способом тиску на Росію через її нелегальну анексію Криму, але також допомагає просувати тему свободи віросповідання. Адміністрація Трампа та Конгрес США не повинні вагатись, а взяти на себе зобов’язання підтримувати весь народ України, включаючи татар. У свою чергу, це зробить Америку та її союзників безпечнішими.

Автор: Люк Коффі (Luke Coffey), директор центру зовнішньополітичних досліджень ім. Елісон при Фундації «Спадщина» (the Allison Center for Foreign Policy Studies at The Heritage Foundation). 

Джерело: сайт The Heritage Foundation

Переклад: інформаційний центр “Вільних Людей”

Опубліковано Аналітика.